РОЗВІНЧУЄМО МІФИ ЩОДО РОЗЛАДУ ДЕФІЦИТУ УВАГИ З ГІІПЕРАКТИВНІСТЮ (РДУГ)
Жовтень – місяць обізнаності про розлад дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ), тож саме час поговорити про це.
РДУГ належить до неврологічних розладів. Іншими словами, мова йде про особливі або відмінні способи, якими наш мозок формує нейрошляхи, що, своєю чергою, безпосередньо впливає на те, як ми функціонуємо та проявляємось. До функцій, щодо яких найчастіше відчутні відмінності при РДУГ, належать увага, критичне мислення, фокусування, пам’ять, читання тощо. І хоча часто РДУГ помилково вважають психічним захворюванням, його слід розглядати саме як нейровідмінність.
Навколо РДУГ існує багато хибних думок чи упереджень. Спробуємо розглянути поширені твердження про РДУГ з точки зору їхньої правдивості.
Міф 1: РДУГ трапляється лише у дітей
Насправді ні.
Із огляду на те, що РДУГ належить до нейровідмінностей, які порівнюють із расою чи статтю, то він загалом визначає, як ми влаштовані. Із дорослішанням ці наші «базові налаштування» залишаються незмінними, хоча під впливом багатьох чинників прояви РДУГ можуть змінюватися. Так, із віком прояви певних симптомів, як-от імпульсивність та гіперактивність, можуть слабшати. У той самий час інші симптоми можуть посилюватися, наприклад, труднощі з концентрацією, дезорганізованість. Саме тому прояви РДУГ можуть суттєво відрізнятися у дітей, підлітків та дорослих.
Міф 2: РДУГ може бути лише у хлопців
Насправді ні.
Упродовж десятиліть РДУГ справді асоціювали з особливостями переважно хлопчиків, які «бігають по стелі», не можуть всидіти на місці, а батькам надзвичайно важко дати з ними раду. Однак цей стереотип давно застарів. РДУГ може бути в будь-кого, незалежно від статі та віку. У дівчат та жінок РДУГ зазвичай без компоненту гіперактивності. Точніше – надмірна активність буде мати місце не в фізичних проявах, а всередині, у вигляді галопуючих думок, через що у дівчат та жінок із РДУГ часто можуть діагностувати тривожність та тривожні розлади.
Міф 3: У тебе нема РДУГ, якщо ти не гіперактивний
Насправді ні.
При РДУГ можуть бути відсутніми симптоми гіперактивності та імпульсивності. РДУГ буває і без цих компонентів, частіше саме у дівчат та жінок, і може «мати обличчя» тихої, спокійної та сором’язливої людини, яка має високі академічні досягнення. Крім того, якщо якісь симптоми РДУГ діти й можуть «перерости», то це будуть саме симптоми імпульсивності та гіперактивності. А оскільки доросле життя додає більше викликів, порівняно із дитинством, і вимагає більшої самостійності, саме труднощі з концентрацією і з самоорганізацію виходять на перший план у дорослих із РДУГ.
Міф 4: РДУГ – це просто лінь та відсутність сили волі.
Насправді ні, просто мозок людей із РДУГ влаштований інакше. РДУГ спричиняє нездатність фокусуватися і навіть приступити до тих видів завдань, які є нудними, повсякденними, повторюваними, або вимагають багато когнітивних зусиль. Люди із РДУГ не здатні регулярно або протягом тривалого часу «просто краще старатися», незалежно від розуміння ними важливості задачі та бажання впоратися. Відповідно, стрес через дедлайни чи наближення дати іспиту може стати саме тим стимулом, який потрібен для концентрації на виконанні задачі.
Міф 5: РДУГ легко розпізнати.
Насправді ні.
Саме через таке хибне упередження багато людей із РДУГ досі не діагностовані, і можуть жити із значним почуттям сорому та провини, приймаючи свої труднощі за прояви ліні, слабкої мотивації чи недостатньої сили волі. РДУГ далеко не завжди помітний зовні й переважно, лише спостерігаючи, неможливо сказати, чи хтось має РДУГ чи ні. Це тому, що всі люди з РДУГ різні і будуть діяти та реагувати по-своєму.
То чим же саме люди з РДУГ відрізняються від інших?
До найпоширеніших симптомів РДУГ належать прояви і зі сфери труднощів із увагою, і зі сфери гіперактивності та імпульсивності. Зокрема:
труднощі з концентрацією чи фокусуванням уваги на завданні;
перебивання співрозмовника;
складнощі із самоорганізацією;
часте припускання помилок;
гублення речей;
уникання складних завдань, прокрастинація;
почуття неспокою, труднощі із розслабленням;
метушливість, потреба постійно щось крутити в руках, рухати ногами, рухатися.
Крім офіційно визнаних симптомів є й інші прояви, які турбують людей із РДУГ, наприклад: труднощі з відчуттям часу, керуванням емоціями, підвищена чутливість до відторгнення чи критики, здатність інтенсивно концентруватися або зберігати гіперфокус на цікавих речах та завданнях, підвищена сенсорна чутливість (чутливість до звуків, текстур чи їжі). В емоційній сфері людям із РДУГ властиві підвищена тривожність, труднощі з управлінням гнівом, фрустрованість від нудьги.
Навіть якщо ви спостерігаєте у себе багато схожих проявів, не поспішайте ставити собі діагноз. Пам’ятайте, що це може зробити лише фахівець.
І, наостанок, РДУГ не можна вилікувати, бо це НЕ захворювання. Однак в арсеналі є достатньо інструментів, щоб допомогти людині із РДУГ успішно пристосуватися до таких своїх особливостей і, відповідно, зменшити їхній негативний вплив на якість життя.
