День вишиванки в Україні
У травні, коли природа просинається від довгого зимового сну, розцвітають маки на святковому вбранні українців. Вишиванка не просто красиве вбрання, це – уквітчана українська душа, красива, багата, наповнена любов’ю до всього світу.
Свято вишиванки - це неймовірний день для українського народу. Цього дня тисячі людей підтримують одну з найголовніших традицій наших пращурів, одягаючи рясно вишиті сорочки.
Перші згадки про вишитий одяг скіфів, які жили на землях нинішньої України, зустрічаються ще у свідченнях Геродота, які датовані вони до VIII ст. до н.е. Під час розкопок курганів було знайдено срібні бляшки VI ст., на яких зображено чоловіків у вишиванках.Орнамент на них схожий на той, що вишитий на народному костюмі XVIII ст.
Народ ставився до вишиванки як до святині. З давніх - давен, вишивана сорочка була оберегом та символом краси, здоров’я, родинної пам’яті, любові та натхнення. Дівчина, готуючись до весілля, сама мала вишити вбрання собі та своєму нареченому. Сакральний зміст вишитих сорочок зберігся для нашого народу й по сьогодення, особливо це відчутно в День Української Вишиванки.
Вишивання споконвіку було одним з найулюбленіших видів декоративно-прикладного мистецтва. Цим видом творчості займалися жінки. Протягом століть зміст вишитих символів поступово втрачався, однак найтиповіші зразки геометричного та рослинного орнаменту використовуються і сьогодні. Найтиповіший малюнок – це червоні маки з зеленого листя на вбранні, але доволі часто зустрічаються барвінок, хмелик, червона калина.
Свято вишиванки є своєрідною культурною спадщиною нашого народу, що символізує єднання та віру в зв’язок з минулими поколіннями.
