Батькам про сенсорну інтеграцію
Сенсорні потреби і особливості обробки сенсорної інформації унікальні для
кожної дитини. Для того, щоб допомогти дитині впоратися з сенсорними
порушеннями, необхідний індивідуальний підхід, тому що досвід кожної
дитини відрізняється від іншої. Проте, є деякі загальні стратегії і сенсорні
заняття, які, як правило, допомагають дитині заспокоїтися.
Сенсорна інтеграція – це процес, під час якого нервова система людини
отримує інформацію від органів чуттів (дотик, вестибулярний апарат,
відчуття тіла, нюх, зір, слух, смак), потім організовує їх і інтерпретує так,
щоб вони могли бути використані в цілеспрямованої діяльності.
Найкращий час для набуття сенсорного досвіду — сензитивний період —
від народження до 5,5 років. Тобто це той час, коли дитина найповніше може
пізнавати світ через звуки, запахи, кольори, форми і тактильні відчуття.
Симптоми порушення сенсорної інтеграції:
▪ труднощі в навчанні новим навичкам – побутовим, руховим, мовним,
навчальним;
▪ зайва рухова активність або навпаки гіпоактивність;
▪ низький м’язовий тонус;
▪ труднощі в адаптації до нових приміщень;
▪ порушення мови;
▪ незграбність, ніяковість, підвищена обережність (дитина краще постоїть з
мамою, ніж полізе на гору, гойдалки, не любить велосипед, сторониться
рухливих дітей);
▪ відсутність почуття небезпеки (лізе на висоту не замислюючись, постійно
стрибає, крутиться, ризикує);
▪ надчутливість до звуків і світла;
▪ уникнення дотиків, нового одягу, їжі;
▪ ходьба «навшпиньки», моторна незручність, проблеми в імітації рухів;
▪ психосоматичні розлади;
▪ стійкі види порушення сну;
▪ відмова від соціальних контактів (дитина не грає з однолітками, уникає
взаємодії).
Батьки мають спостерігати за дитиною, підмічати найменші сенсорні
дисбаланси і пропрацьовувати їх.
Так само важливо зауважити, що ігнорувати ці моменти не можна, бо з віком
вони будуть тільки поглиблюватись і можуть значно ускладнювати життя
людини.
